ПРАВО НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ: ВІДТЕПЕР ДЕШЕВШЕ ТА ШВИДШЕ

Земельне законодавство України зазнало позитивних змін. З 1 травня 2009 р. вступити у володіння новопридбаною земельною ділянкою можна буде в найкоротший термін…

Земельне законодавство України зазнало позитивних змін. З 1 травня 2009 р. набув чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, які засвідчують право на земельну ділянку, а також порядку розподілу й об`єднання земельних ділянок".

З урахуванням змін, що сталися в законодавстві, хочеться відзначити, що вступити у володіння новопридбаною земельною ділянкою можна буде в найкоротший термін: завдяки скасуванню необхідності одержання нового держакта про право власності на землю реєстрація права власності буде відбуватися набагато дешевше й швидше. Що у свою чергу також знижує рівень корупції й ризик зловживань, пов`язаних з даними процедурами.

Основні зміни стосуються процедури реєстрації прав власності на земельну ділянку, яка значно спрощена.

Якщо раніше право власності та право постійного користування земельною ділянкою підтверджувалося лише державними актами, то тепер, згідно ч.2 ст. 126 Земельного кодексу - право власності на земельну ділянку, придбану зі складу земель приватної власності, без зміни її границь та цільового призначення засвідчується або цивільно-правовою угодою (щодо відчуження земельної ділянки), або свідоцтвом про право на спадщину.

При виникненні права власності на земельну ділянку на підставі документів, перерахованих вище, - державний акт на землю, долучається нотаріусом до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на цю земельну ділянку, у кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження - протягом 14 календарних днів від дня надання цьому органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки й державної реєстрації прав на нерухоме майно таі їх обмежень документи, не передбачені статтею 126 Земельного кодексу України.

У випадку зміни співвласника землі або виникнення права спільної власності на земельну ділянку, орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни в державний акт (вносячи відповідні відмітки) щодо складу співвласників земельної ділянки.

Положення Закону № 1066- VІ поширюються також на ті випадки, коли зазначена в ч.2 ст. 126 ЗК України цивільно-правова угода була укладена, або свідоцтво про спадщину було видане до набрання чинності цього закону, а державні акти про право власності на земельні ділянки видані не були.

У такому випадку нотаріус, який засвідчив угоду (видав свідоцтво про спадщину), звертається з письмовим запитом до органа, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, про підтвердження того, що державний акт про право власності на землю (земельну ділянку) не видавався новому власникові земельної ділянки. Після надходження до нотаріуса письмового підтвердження такого факту, державний акт про право власності на землю (земельна ділянка) вилучається нотаріусом з архіву, і, після здійснення оцінки про перехід права власності на неї, долучається до відповідного до документа, зазначеного в ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України.

При укладанні договорів на відчуження земельних ділянок слід ураховувати низку важливих моментів, які дозволять уникнути ризиків. А саме: у тексті договору треба вказувати кадастровий номер земельної ділянки й момент переходу права власності на земельну ділянку. Крім того, у якості додатка до договору обов`язково повинен надаватися виданий попередньому власникові держакт про право власності на відчужувану земельну ділянку, на якому нотаріусові та реєстраторові необхідно буде поставити відмітку про відчуження.

УНІАН в Google News