ЯК НА МОЇХ ОЧАХ ДЕРЖОРГАНИ ВІДМАЗУВАЛИ БРАКОНЬЄРІВ

У суботу вранці ми поїхали колективом на загонне полювання на кабана до Васильківського району. На трасі нас вже чекав єгер, звичні вітання, обмін жартами, оформлення всіх належних документів та інструктаж. Все, полювання почалося.

День чудовий – випав невеликий сніг, стояв мороз, все обіцяло добре полювання. Перший квартал лісу, перший загон, загоничі вже вийшли на лінію стрільців, ділянка порожня, звіра не було.

Почали збиратися біля машин, щоб під`їхати до наступного кварталу, але раптом, з боку тієї самої наступної ділянки, почули канонаду (близько 15 пострілів). Схоже, не одні ми вирішили пополювати в цих місцях.

Єгер вирішив поїхати перевірити, оскільки на цій ділянці ніхто, крім нашого колективу не міг перебувати. Вже під`їжджаючи, помітили як двоє чоловіків тікають до лісу. На полі стояв уазик, біля якого метушливо збиралися люди в камуфляжі. Підозри єгеря підтвердилися: колектив полював без дозволів, без ліцензії і без єгеря чи розпорядника полювання.

Усі хлопці – знайомі, місцеві, з Василькова. У машині яскраві свідчення вдалої «браконьєрки»: два убитих цьоголітка та свиноматка. Досвідчені мисливці знають, що кабани – тварини стадні, у них панує матріархат, і для всіх святе правило – ніколи не стріляти свиню – ватажка стада, тому що без неї решта кабанів загинуть, а навесні не з`явиться приплід.

Але це правило для мисливців, але не для браконьєрів. Сам по собі, якщо розібратися, браконьєр – це злодій. Він потай краде те, що бережуть і вирощують інші. Відповідно, йому чужі всі закони, про екологічну етику і глобальну відповідальність не чув і краєм вуха.

Промишляли браконьєри (навмисно не пишу «полювали», тому що такі люди не мають нічого спільного із шляхетними і красивими традиціями полювання) на стику двох районів – Васильківського і Обухівського. Звірів убили у Васильківському районі, але машина стояла в Обухівському. Єгер, як того вимагає закон, викликав міліцію, екологічну інспекцію і керівництво Київського мисливського господарства.

Поводилися браконьєри нахабно, мовляв, не переживайте ви так, все одно нам нічого не буде, “відмажемося”. Приїхала оперативна група Васильківського райвідділу міліції (дільничний інспектор, представник дозвільної системи, черговий офіцер), але поїхали назад, оскільки, за їх словами, територія була не Васильківського, а сусіднього, Обухівського району.

Керівники Київського мисливського господарства, що приїхали, і представники обласної екологічної інспекції жваво розмовляли з браконьєрами. Потім довго з кимось радилися по телефону, уточнюючи: «Андрєїч, це точно ваші друзі?». Обухівську міліцію, як того вимагають інструкції, категорично відмовилися викликати. Поспіхом ескортували браконьєрів на свою базу, щоб «скласти всі протоколи і покарати».

Дуже схоже було на те, що лісгоспівці на місці, без зайвих «хвостів», повирішували всі питання. Браконьєрів, як мені потім розповіли, «покарали» тим, що повернули їм зброю і машину та виписали заднім числом ліцензію на кабана (що саме по собі є кримінальним злочином).

Залишається здогадуватися про деталі цих переговорів... Показово, що цей інцидент стався лише за 30 кілометрів від столиці, а можна собі уявити, що коїться, наприклад, у Карпатах, куди рідко доїзжають київські інспекції.

Дуже багато чув про принциповість і суворість начальника управління мисливського господарства Миколи Шадури, цікаво було б на цьому прикладі перевірити – чи працює у нас взагалі система охорони природи.

Цікаво також дізнатися ім`я героя-єгеря, який виписав заднім числом ліцензію браконьєрам, думаю, людині потрібно премію дати за добросовісну працю з охорони диких тварин.

Іван Кулеша, м. Васильків Київської обл.